У його серці було дві любові – музика й Україна. Максиму Краснокутському тепер навічно 18.

МАКСИМ КРАСНОКУТСЬКИЙ. Навічно 18.

Він був дуже талановитим і світлим – такі, мабуть, народжуються один раз на десятки років.

Усе його дитинство було присвячене музиці й танцям.

Після школи вступив до Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. Лисенка, був одним із найкращих студентів.

“Він був дуже талановитий музикант і на нього покладали великі надії. Постійно слухав музику, я його жодного разу не бачив без навушників і саксофону. Він по 6 годин працював з інструментом, без врахування часу, коли грав у муніципальному оркестрі «Полтава». Максим там був наймолодшим артистом. Мав поступити до музичної консерваторії у Дніпрі”, – розповів його наставник Єлізар Пащенко.

Та розпочалася повномасштабна війна, й хлопчина відразу пішов до військкомату.

І коли родина намагалась відмовити його від такого кроку, Максим відповів :«А ви подумали про те, що буде з мамами і бабусями Полтави і Полтавщини, зокрема й з вами, якщо сюди прийде ворог?»

Другого дня його викликали з речами до військкомату. Молодого оїна відправили на навчання до Львова. Їхню казарму на полігоні знищили на початку березня.

Тож бійцям довелося жити в наметах у лісовому масиві. У травні їхнє опанування військового фаху тривало на Чернігівщині.

Влітку вже як старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону опинився в самісінькому пеклі цієї війни – на Донбасі, де на той час було особливо гаряче.

П’ять днів про його долю рідні не мали жодної звістки. Тож усе ще сподівалися на те, що йдеться просто про складнощі зі зв’язком…

Та дива не сталось – 28 липня 2022 року “Студент”, наймолодший воїн у підрозділі, загинув у бою під Мар’їнкою, що на Донеччині від несумісного з життям осколкового поранення.

Пізніше побратими Максима, які перебували на передовій поруч із юнаком, уже з госпіталів телефонували його батькам і розповідали, що їм удалося вижити тільки тому, що Максим фактично прийняв той фатальний удар ворожої артилерії на себе…

На світлині – дитина, а насправді – Воїн,

котрий поклав своє життя заради нас.

Він міг би прославляти свою країну на світових сценах.

Батьки втратили найдорожче, що було в їхній сім’ї.

Втратила вся Україна.