«Мамo, я знаю, що таke пekло – я там був», – сьогодні заruнув захисник України..пом”яніть

32-річний Максим Русінов з позивним «Алабай», офіцер Збройних сил, який брав участь у визволенні Київської області, загинув 15 червня на Сумщині. Сестра Максима розповіла Суспільному про військовослужбовця.

Максим Русінов – випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2018-2019 був в зоні проведення ООС. Вже у 2020 році чоловіка призначили командиром взводу в одній з військових частин на Львівщині.

З перших днів повномасштабного вторгнення Максим брав участь у визволенні Київської області у складі 72 ОМБр імені Чорних Запорожців, за що нагороджений почесною відзнакою від Міністра оборони України Олексія Резнікова.

«З 25 квітня брат проходив службу у військовій частині міста Києва, був призначений командиром взводу та відряджений на Сумщину, де, на жаль, загинув 15 червня», – розповідає старша сестра загиблого Марина Гаврилюк. «Все добре», «4.5.0», «Скоро буду вдома» – так, зазвичай, казав Максим в телефонних розмовах сестрі. Марина згадує: «Мій брат був дуже доброю, порядною і чуйною людиною. Він мало що розповідав нам, щоб ні я, ні мама, ні дружина не хвилювались».

Втім, мамі про визволення Київщини якось сказав: «Мамо, я знаю, що таке пекло – я там був». «Макс, ти був найбільш щасливою та життєрадісною людиною, яку я знав. Завжди підтримував та давав корисні поради. Ми з тобою пройшли пекло під Києвом та планували відсвяткувати перемогу разом.

Алабаю, обіцяю: помста буде жорстока», – так про Максима згадує “Лютий” – побратим Орест Яріш, чиїм командиром був Максим.В Максима Русінова залишились мама, сестра, дружина та двоє дітей – шестирічний Максим та Іванна, якій виповнилось 11 місяців.

32-річний Максим Русінов з позивним «Алабай», офіцер Збройних сил, який брав участь у визволенні Київської області, загинув 15 червня на Сумщині. Сестра Максима розповіла Суспільному про військовослужбовця.

Максим Русінов – випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2018-2019 був в зоні проведення ООС. Вже у 2020 році чоловіка призначили командиром взводу в одній з військових частин на Львівщині.

З перших днів повномасштабного вторгнення Максим брав участь у визволенні Київської області у складі 72 ОМБр імені Чорних Запорожців, за що нагороджений почесною відзнакою від Міністра оборони України Олексія Резнікова.

«З 25 квітня брат проходив службу у військовій частині міста Києва, був призначений командиром взводу та відряджений на Сумщину, де, на жаль, загинув 15 червня», – розповідає старша сестра загиблого Марина Гаврилюк.

«Все добре», «4.5.0», «Скоро буду вдома» – так, зазвичай, казав Максим в телефонних розмовах сестрі. Марина згадує: «Мій брат був дуже доброю, порядною і чуйною людиною. Він мало що розповідав нам, щоб ні я, ні мама, ні дружина не хвилювались».

Втім, мамі про визволення Київщини якось сказав: «Мамо, я знаю, що таке пекло – я там був». «Макс, ти був найбільш щасливою та життєрадісною людиною, яку я знав. Завжди підтримував та давав корисні поради. Ми з тобою пройшли пекло під Києвом та планували відсвяткувати перемогу разом.

Алабаю, обіцяю: помста буде жорстока», – так про Максима згадує “Лютий” – побратим Орест Яріш, чиїм командиром був Максим.В Максима Русінова залишились мама, сестра, дружина та двоє дітей – шестирічний Максим та Іванна, якій виповнилось 11 місяців.

Поховали Героя в Старокостянтинові.